У Національному музеї історії України зберігається унікальний витвір музичної механіки кін. 18 – поч. 19 ст. – фортепіано віденського майстра Йоганна Шанца ( 1762 – 1826 ). За легендою музичний інструмент був власністю української родини Терещенків. Її представники були відомими підприємцями, власниками цукробурякових та рафінадних заводів, а також меценатами та колекціонерами.
Фортепіано фанероване палісандровою деревиною, прикрашене бронзовими золоченими накладками рослинного орнаменту. Корпус встановлений на золочені різьблені ніжки у вигляді стилізованих постатей ефіопів. На фаянсовій табличці зберігся напис «Johann Schanz in Wien» (Йоганн Шанс з Відня).
Досліджуючи рояль народна артистка України, доцент, керівник київської музичної лабораторії «Тон» Н. С. Свириденко підтвердила, що даний зразок має перехідну конструкцію від клавесина до фортепіано.
У ХVІІІ ст. розпочинається новий етап у розвитку європейської музичної механіки. Це час створення фортепіано і впровадження нових винаходів у фортепіанній техніці.
Віденська школа стала найуспішнішою у виготовленні фортепіано, а майстер Йоганн Шанц ( 1762 – 1826 ) став одним з відомих її представників. Спочатку Йоганн працював разом зі своїм братом Вензелем, який організував у Відні бізнес з виготовлення музичних інструментів. Відомо, що у 1788 р. австрійський композитор Франц Йозеф Гайдн (1732-1809) придбав фортепіано у Вензеля Шанца. Після смерті свого брата у 1791 році Йоганн очолив майстерню і успішно працював до своєї смерті у 1826 р. Він продовжував виготовлення фортепіано за зразками відомих віденських майстрів, але й вносив свої конструктивні розробки. В середині корпуса закріплені ряд дзвіночків, які сприймаються як цікаве доповнення до фортепіанної механіки. Його моделі мали неповторне, легке і прозоре звучання. На поч. ХІХ ст. Л. В. Бетховен (1770-1827) сам грав і рекомендував своїм учням придбати саме фортепіано Й. Шанца. До речі, відомі композитори, такі як Ф. Й. Гайдн, В. А. Моцарт, Л. В. Бетховен, а пізніше і Р. Шуман, Й. Брамс грали тільки на «віденських фотепіано» і тим самим також значно підняли попит на ці інструменти. На 1803 р. майстерня Йоганна Шанца вже виготовила 130 інструментів. Віденське фортепіано дало потужний поштовх в розвитку фортепіанного мистецтва, розквіт якого припадає на середину ХІХ ст. Насьогодні знайдено та збережено близько 65 фортепіано Йoганна Шанца.
