«Справа славістів» (Справа «Російської національної партії») — сфабрикована кримінальна справа за звинуваченням у «контрреволюційній діяльності» проти великої кількості представників інтелігенції (переважно з Москви та Ленінграда) у 1933—1934 роках. Першими за звинуваченням у причетності до «організації українських націоналістів» було заарештовано Ф. В. Ховайка та В. Г. Шійка. Їхня справа розслідувалася поза зв'язком з іншими. До другої групи потрапили ленінградські та московські мистецтвознавці та етнографи: завідувач українського відділення Російського музею Б. Г. Крижанівський, його колеги М. П. Сичов та В. В. Дроздовський, реставратор та архітектор П. Д. Барановський, етнограф-україніст М. І. Лебедєва.
Фріде М.О., Даніні К.П., Потоцький П., Абрамов І. С., Могилянська С., Ольченкова Т. та ін. були членами Товариства дослідників української історії, писемності та мови в Ленінграді (з 1933 – Українське наукове товариство), яке того ж року було оголошене «контрреволюційною організацією», багато його членів були репресовані за так званою «Справою славістів»
ru
