Мізинська скульптура є непересічним явищем найдавнішого мистецтва. Оригінальна стилістика фігурок одразу ж привернула увагу дослідників, а їх ідентифікація стала предметом дискусії, яка триває і нині. Статуетку фалічну знайшли 1909 р. під час розкопок стоянки Хведором Вовком. Виконана як кругла скульптура із заготовки циліндричної форми. Верхня частина – у вигляді видовженого, дещо вигнутого, потоншеного на кінці стрижня. Нижня частина – вкорочена, потовщена, відокремлена із трьох боків округлим валиком. Поверхня фігурки загладжена. Опуклі сторони оздоблені заглибленим орнаментом у вигляді паралельних шевронів. Передній сплощений бік укритий дрібними насічками, що облямовують складну графічну композицію. Нижче – вертикальні довгі лінії, між якими численні тонкі риски.
Мізинські фалічні статуетки є схематизованими зображеннями чоловічого фалоса, доповненими жіночою тематикою (орнамент). Є також версія, що це стилізовані чоловічі статуетки із графічним зображенням обличчя в хутряному капюшоні, нижче якого вигравійовано фалос або борода. Фігурки, ймовірно, використовували під час святкових церемоній, обрядів, наприклад, ініціацій.
ru
